Позакласний захід у 1 класі "Український віночок"

           Свято " Український віночок"

Мета.

Вчити учнів скарбниць народної мудрості. Збагачувати знання про квіти як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування. Ознайомити дітей з квітами українського віночка, значення вінка для українського народу. Виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.

Обладнання:, мультимедійна презентація, прислів’я та приказки, вишиті рушники, серветки, віночки виготовлені своїми руками, малюнки  українських віночків     (дитячі роботи) ,  квіти,     якими прикрашена сцена і зала, де відбувається свято.

 Хід свята:

І. Вступна частина.

   Вчитель.

-        Діти, перш ніж розпочати наше свято давайте пригадаємо як називається наша країна, наша батьківщина? ( слайд 1)

-        Як називають людей, які тут живуть? ( слайд 2)

-        Якою мовою ми розмовляємо? (сл..3)

-        Як називається столиця України? (сл..4)

-        Кожна країна має свої державні символи. Які ви знаєте державні символи нашої Батьківщини? ( сл..5)

-        А ще кожен народ має народні символи. Народні символи - це  те, що найбільше любить, шанує  цей народ: улюблені речі, дерева, квіти, тварини. Які ви знаєте українські народні символи? ( сл..6 – 14)

ІІ. Оголошення теми свята (сл..15)

1.Ведучі

Дівчинка

Вінок – барвистий оберіг –

   Принесли ми на свято.

   Тому запрошуємо всіх,

   Гостей шановних дорогих,

   До залу завітати.

Хлопчик

 Добрий день вам, люди добрі

   Щиро просим до господи,

   Раді вас у нас вітати

   Щастя і добра бажати.

 2. Вчитель

За вікном  зима, але ми зараз перенесемося у чарівне літо, заквітчане польовими квітами, білими ромашками, синіми волошками у житі, червоними маками, голубими незабудками...

Нехай наше свято нагадає кожному з нас чарівну пору цвітіння українських полів, прохолодний ставок, над яким схилилися старезні верби, красуються біля самої водички кущики калини, а над шляхом височіють темно зелені тополі, на яких змостили гнізда лелеки, улюблені птахи нашого народу.

 Бо хто ж, як не вони, білі лелеки, приносять навесні у родини немовлят! І збільшується українська сім’я, і народжується більше колискових пісень, і до людей приходить щастя...

 Підросте в сім’ї дівчатко і побіжить на квітучий луг, щоб з чарівних квіточок — маків та ромашок, ромен-зілля та волошок — сплести собі дивовижний віночок. Адже стільки дивини і чарів у тих віночках, стільки неповторної краси і радості!

Тому сьогодні ми і звернемось до традиції всіх україночок — плести віночки. Бо всім нашим дівчаткам уже змалку притаманне відчуття краси. Український віночок. Сьогодні ми про нього дізнаємося більше.

 Хай кожна дівчинка в Україні знає, що вінок — це давня українська традиція, яка прийшла з глибини віків. Віночок завжди був окрасою голівок дівчат, і кожна виплітала його так майстерно, щоб він був їй до лиця і підкреслював вроду.

 Тож поведемо ми сьогодні вас у чарівну казку, де перемагає добро і любов. Через казку ми розкриємо одну з традицій нашого народу і розкажемо більше про дівочий вінок.

Хлопчик

-        О, дівчата збираються, зараз будуть вінки плести і хороводи водити. (сл..16)

Дівчатка танцюють танок-хоровод. ( сл..17)

Хлопчик

-Дівчата, а навіщо ви вінки плетете?

Дівчинка

Віночок — не проста краса,

Йому підвладні й небеса.

Про це відомо у нас зроду,

Він — оберіг народу й роду. (сл..18)

Вчитель. Дійсно,вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести. Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.

Хлопчик. А які квіти вплітали у вінок, знаєте, дівчата?

 Дівчинка. Звичайно, знаємо.(сл..19)

Дівчата (із квітками-символами).

1-а дівчина (з квіткою деревію). (сл..20)

Деревій — красива квітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.

2-а дівчина (у віночку з квітів безсмертника). (сл..21)

Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.

3-а дівчина (з гілочкою яблуневого або вишневого цвіту). (сл..22)

Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.

Яблунька, яблунька в нашім саду.

Ранком до яблуньки радо іду

Пахне-квітує вже яблунька біла.

Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

( Пісня "Мамина вишня в саду" на слова Д. Луценка).

Хлопчики в костюмах квітів

1.Хлопчик (сл..23)

Барвінок усміхається

Блакитним небесам,

Під вітерцем гойдається

Він, мов метелик, сам.

Здається, доторкнуся я

До ніжних пелюсток -

Злетить у небо сонячне

Метелик із квіток.

2.Хлопчик (сл..24)

Росте любисток у городі,

Його люблять у господі

За стебло його гіллясте

Листя надрізне, зубчасте

Що дихає холодком

Як притулишся чолом.

3.Хлопчик (сл..25)

Як без вишні – не садок,

Так без маку – не вінок,

А його ось, як на те,

Скільки в полі тут росте!

І червоний і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу ви  нарвіть –

Всім віночки сплетіть!

4.Хлопчик (сл..26)

Хміль - рослина, яка символізує розум.

Хміль оспіваний в багатьох легендах і піснях.

5.Хлопчик (сл..27)

Гарні квіти біля хати

Навесні садила мати,

Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в вінки.

Пісня «Чорнобривці»

Вчитель.

Багато легенд є про квіти, з яких складається український віночок.

Інсценізація легенди. (сл..28)

У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчинкою. Вона разом зі своїми сестрами Мальвою та Півонією лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов до них якось лікуватись Зимовий Вітер. Постукав у двері та й питає:

— А чи тут красуні-дівчата живуть, що людей лікують, здоров'я дають?

— Тут, — відповіла Троянда.

— То впустіть до хати.

— А хто ти будеш?

— Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

— А чи не завдаси ти нам шкоди?

— Ні!

Відчинила Троянда двері — і влетів у хату Вітер-Вітрисько.

— На що скаржишся? — спитала Мальва.

— Нема сили з Морозом боротися.

— А чи добре ти щось вчинив людям?

— Ні!

— То чого ж тобі співчувати?

— Бо я хворий.

— Але ми лише добрим людям помагаємо, — відповіли дівчата.

Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив на квіти. А люди навесні висадили їх у квітники: мальву коло вікна ближче, півонію — до води, ружу — до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж — це символи віри, надії, любові.

Дівчатка в костюмах квітів

1.Дівчинка-Ромашка (сл.. 29)

Я — символ ніжності і доброти,

 А ще я лікувальну силу маю.

 Наприклад, дуже застудився ти,

 Хворобу я від тебе проганяю.

 Цвіту з весни до самих холодів,

 І радую серця я очком ніжним.

 По Україні де б ти не ходив,

 Я — за тобою цвітом білосніжним...

2.Дівчинка-Волошка (сл..30)

Там, де колоски налиті,

 Зацвіла волошка в житі,

 На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.

 Я - волошка синьоока,

 Падаю я всім до ока.

 Пахну житом і полями,

 Бо вмиваюся дощами.

3.Дівчинка - Калина (сл..31)

Я символ краю отчого — калина!

 Рослина ніжна — гарна і проста.

 В мені любов і рідна Україна,

 Її краса і щедрість, й доброта.

 Я і сама взірець краси ще й ліки,

 Допомагаю людям довго жить.

 Я в Україні прижилась навіки,

 І прагну людям душу звеселить.

4. Дівчинка – Кульбабка ( сл..32)

   Я Бабка-Кульбабка жовтенька, м’якенька.

   Хоча невеличка дуже гарненька.

 5.Дівчинка –Незабудка (сл..33)

Наче небесні озерця, в окрузі

Розквітли довкруж незабудки на лузі;

Тендітні, блакитні, беззахисно-світлі,

Мов очі дитини, ласкаві й привітні...

Вчитель

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала. (сл..34)

У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні. (сл..35)

А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку. (сл..36)

Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні. (сл..36)

Серед розмаїтості вінків особливе місце належить "вінку кохання". Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя. (сл..37)

Основу такого вінка складають ромашки — символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом — квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю — символ гнучкості та розуму.

Прислів’я про віночок ( сл..38)

Вчитель А які предмети, деталі ще до нього входять? (сл.. 39)

Український вінок, окрім безлічі квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука.

І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

Хлопчик

-А чи знають наші дівчата,що символізує кожна стрічка? ( сл..40)

Дівчинка

Про це, юний друже, повинен ти знати:

Коричнева стрічка – земля, наша мати.

Вона в нас єдина, вона найрідніша

Коричнева стрічка – вона найміцніша.

Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

Дві стрічки: зелена і темно-зелена –

Це юність, краса. Це природи знамена.

Зелена трава і зелені листочки –

Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –

Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

Нам небо і води здоров’я дають.

Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

Це й колос достиглого жита, пшениця.

Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

А ця, фіолетова, те означає,

Що розум людський ще надій не втрачає

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.

Малинова стрічка або малинова

Про щедрість сказати своє хоче слово,

Про те, що не можна усе тільки брати,

Що траба навчитись і щедро давати.

Багатство й достаток – рожева ця стрічка.

Багатство пора вже нам мати за звичку.

Достаток з рожевої стрічки всміхатись

Нам буде, як праці не будем боятись.

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.

Вчитель

Готуючись до свята ми малювали українські віночки. Кращі роботи ви можете переглянути.(сл..41-43)

Тепер віночків майже не плетуть з живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають.

 А ще виготовили віночки з серветок та паперу. (сл..44-53)

Дівчинка

Радіє тато,радіє ненька,

Бо у віночку  я дуже гарненька

Немов намальована картинка

Таки справжня українка!

Хлопчик

-А чи вмієш ти, справжня українко, співати?

Дівчинка

Звичайно, українці без пісні як птах без крил.

Звучить пісня « Сонячний віночок»(сл..54)

Вчитель.

Ось і відбулося наше знайомство з українським віночком, красивим і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги. Спробуйте переповісти про наше свято своїм друзям, відшукайте нові легенди й повідомлення. Поповнімо наші знання із скарбничок народних оповідей. (сл..55)

Давайте проведемо квіткову вікторину "Віночок". (сл..56-64)

1.     Жовтий, в смужечку   сміливець

     Це не джміль, а...

2.     Хоч червоні та не сальви,

На стеблі розквітли …

3.     Наче м’ячики, бутони –

Пишні кульки, то …

4.     Не збирають мед комашки,

З білосніжної ….

5.     Запалали в чистім полі,

    Наче хусточки червоні.

    То палає в полі так

    Польовий червоний…( мак. )

6. Квітень жовту фарбу взяв,
     Моріжок розмалював,
     І з-під пензлика розквітли,
     Наче сонце, диво-квіти.

                   7. У вінку зеленолистім,
                        У червоному намисті
                        Видивляється у воду
                        На свою хорошу вроду.

             8. Сині зірочки пухнасті
                 Виглядають з жита,
                 Мов веселі оченята.
                 Як їх не любити?

Вчитель.   Молодці! Ви добре справились із завданням.

                  На цьому наше свято закінчилося. (сл..65)

         (Присутні оглядають виставку ілюстрацій, аплікацій, віночків.

            Лунають мелодії українських народних пісень).