Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

                   Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Правило 1.

 Заспокойтесь.  Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „ газ ” і натиснути на гальма.

 Правило 2.

Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася  сьогодні  добре, ми примушуємо   її – вона вчиться,  але стає  зубрилкою і ненавидить  учіння,  школу, а може й ... вас.

Правило 3.

 Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.

Правило 4.

 Не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

 Правило 5.

  Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

 Правило 6.

 Вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

 Правило 7  -  головне.

 Хваліть – виконавця, критикуйте – виконання.  Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість.  У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

 Правило 8  – найважче .

оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9.

Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

 Правило 10

 Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

 Правило 11 .

 Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.

 Правило 12 .

 Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

 Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.